Мая Санду про об’єднання Молдови з Румунією: Розмова, що сколихнула країну
Президентка Молдови Мая Санду пожвавила суспільні дискусії, заявивши в британському подкасті про свою підтримку ідеї об’єднання з Румунією, якби такий референдум відбувся. Ця фраза миттєво стала приводом для гучних обговорень серед політиків і громадськості. Та що насправді стоїть за цим висловом і чи матиме він подальші наслідки?
Що ж сказала президентка і як це сприйняли?
У розлогому інтерв’ю для The Rest Is Politics від 11 січня Мая Санду впевнено заявила: «Я би проголосувала за об’єднання з Румунією». Вона пояснила свій вибір складними викликами ХХІ століття, що стоять перед маленькою та вразливою Молдовою, на яку тисне геополітика, зокрема агресія Росії.
Разом з тим президентка наголосила, що переважна більшість громадян не підтримують об’єднання з Румунією і тому наразі офіційна політика спрямована на інтеграцію в Євросоюз, користуючись згодою населення.
Останні опитування свідчать про таку картину:
- 61,5% молдован – проти об’єднання;
- 31% – на підтримку цього кроку.
Представники влади швидко підкреслили, що твердження Санду – це її особиста думка, а не офіційна позиція держави.
Політична реакція в Молдові: від звинувачень до підтримки
Тим часом опозиційна Соціалістична партія Молдови активно вимагала відставки президентки, звинувачуючи її у загрозі для суверенітету країни і навіть державній зраді.
Проте експерти та оглядачі не дивуються її заяві — вона не нова і підживлювалася публічно раніше. Директор Молдовської редакції Радіо Свобода Олександру Ефтоде зазначив, що справжня новина була б, якби Санду сказала навпаки.
За його спостереженнями, багато представників політичної еліти мають подвійне громадянство, а уніоністів серед виборців все більше підтримує правляча Партія дії і солідарності (PAS), яка просуває ідею європейської інтеграції як крок до об’єднання.
Погляд з Румунії: підтримка, обережність і стратегія
Думки політиків і громадськості в Бухаресті
У столиці Румунії схвально ставляться до ідеї об’єднання, але попереджають про важливість поваги до суверенітету Молдови та волевиявлення її мешканців. Також звертають увагу на ризики використання цієї теми у пропагандистських цілях, особливо на фоні нинішньої війни в Україні та тиску з боку РФ.
За соціологією Avangarde, настрої серед румунів розділилися майже порівну:
- 47% – за об’єднання;
- 46% – проти;
- 7% – вагаються.
Консультант президента Румунії: «Природне прагнення»
Євген Томак, радник президента, наголосив, що об’єднання – це природний порив обох народів по обидва боки Пруту. Він нагадав про офіційну готовність Румунії ще з 2018 року відкрито обговорювати це питання, але підкреслив, що ініціатива має виходити саме з Молдови.
За словами Томака, у Молдові важливо виважено говорити про об’єднання, не перетворюючи його на політичну розмінну монету.
Що думають румунські політики?
Тітус Корлецен, голова Комісії з питань зовнішньої політики Сенату Румунії, вважає, що заява Санду – це значущий, хоч і не повний крок уперед. Він порівнює потенційне об’єднання за «німецькою моделлю», коли ФРН після падіння Берлінської стіни була визнана світовою спільнотою, і вважає, що румунський народ заслуговує на таке ж право.
Водночас він наголошує: спекуляції навколо тем мови та ідентичності часто служили геополітичним цілям Росії, тому ці дискусії слід вести сміливо, але відповідально.
Аліна Горгю, депутатка Націонал-ліберальної партії, підкреслює, що заява Санду – це лише особистий погляд, який не накладає офіційних зобов’язань на Молдову. Вона застерігає від зайвої політизації в цей непростий регіональний період.
Реакція націоналістів і критиків: аргументи «за» і «проти»
AUR: об’єднання як стратегічна необхідність
Партія «Альянс за союз румунів» оптимістично сприйняла заяву Санду як сигнал вразливості Молдови перед тиском із РФ. Вона вважає, що об’єднання – це не тільки історична мрія, а й ключ для забезпечення безпеки в регіоні.
Водночас AUR зазначає, що раніше позиція президентки була більш стриманою, і вимагає ясності від усіх політичних сил Молдови.
Експерти закликають до стриманості
Юрист Теодор Лучіан Мога з Ясського університету вважає, що зараз не найкращий час для обговорення об’єднання через складну міжнародну ситуацію. За його словами, це дуже масштабний проєкт, що потребує як конституційних, так і міжнародних узгоджень.
Процес включає:
- проведення референдумів у обох країнах;
- зміни до конституції Румунії;
- консультації з євроатлантичними партнерами.
Історик Космін Попа додає, що заява Санду була перебільшена. За його оцінкою, це висловлення особистої думки, а не заклик до негайних дій, інакше кажучи — це багато галасу, але малий реальний вплив.
Що чекати далі?
22 січня 2026 року Мая Санду проведе пресконференцію, на якій окреслить головні напрямки діяльності свого офісу на новий рік і дасть відповіді на запитання журналістів. Тож гучна заява може отримати додаткове роз’яснення або нові контури у контексті політики Молдови.
